У світі науки, правильне оформлення літературних джерел відіграє ключову роль у побудові довірливих та авторитетних наукових робіт. Кожна наукова публікація вимагає уважного ставлення до цитування та включення джерел, щоб відобразити не лише глибину знань, але й повагу до попередніх досліджень.

У цій статті ми розглянемо різні стилі оформлення літературних джерел, що дозволяють науковцям точно та систематично відображати використані джерела в своїх наукових текстах. Ви дізнаєтеся про важливість цього аспекту, основні вимоги та нюанси, які визначають відповідність стилів оформлення в науковій спільноті.

Вірно сформований список літератури відображає рівень відповідальності автора та його ретельне вивчення досліджуваної теми. Він є вказівником якості та глибини пропрацювання матеріалу. Це дозволяє не лише показати актуальність та цікавість статті, але й визначити її унікальність порівняно з попередніми дослідженнями в цій сфері, викликуючи більший інтерес до матеріалу.

Стилі цитування - це визначені правила та формати, які використовуються для включення посилань на літературні джерела в наукових роботах. Ці стилі встановлюють, як саме цитувати джерела, щоб відобразити використані джерела інформації, ідеї та дослідження, а також дати змогу читачам легко знайти ці джерела для подальшого дослідження.

Які є стилі оформлення та чим вони відрізняються?

Якщо ви готуєте наукову роботу для наукового журналу, тези доповіді конференції тощо, важливо ознайомитися зі встановленими вимогами  або з рекомендаціями наукових журналів, до яких ви плануєте подати свою роботу.  Також важливо враховувати, що кожна галузь науки може віддавати перевагу певному стилю цитування.

Нагадаємо, що в Україні для оформлення посилань у дисертаціях існує рекомендований перелік стилів цитування, затверджений Міністерством освіти і науки: рекомендований перелік стилів цитування.

1. ДСТУ 8302:2015 (Державний стандарт України) - це державний стандарт, регламентує правила складання бібліографічних посилань та бібліографічних описів, таким чином визначаючи загальні принципи оформлення списків використаних джерел у дипломних роботах, рефератах, наукових працях, дисертаціях тощо. (Широке коло різних галузей)
2. APA (American Psychological Association) - найпоширеніший стиль цитування,  був розроблений для використання в психології, пізніше був прийнятий і іншими дисциплінами. Передбачає використання посилань у тексті роботи щоразу, коли ви цитуєте джерело, будь то парафраз, цитата всередині рядка чи блокова цитата. (Сфера застосування – суспільні науки (соціологія, право, психологія, історія тощо).
3. MLA (Modern Language Association) - є стилем оформлення наукових праць авторів, у тому числі цитувань інших авторів у тексті та оформлення бібліографічних описів у списку літератури. Цей стиль є найбільш розповсюдженим при оформленні праць та при цитуванні джерел в області гуманітарних наук. (Сфера застосування – гуманітарні науки (мистецтво, література, філософія, релігія тощо)
   
4. Chicago Style - один із сучасних варіантів оформлення внутрішньотекстових посилань, а також розділів References, бібліографій, виносок та цитат у різних наукових та педагогічних роботах. 
   Довідник описує два формати цитувань:
   – Автор/стиль (Chicago Style: Author-Date), відомий ще як науковий стиль — при цитуванні вказуються автор та рік видання публікації в круглих дужках в тексті. В списку використаних джерел надається повний бібліографічний опис джерела. Використовується переважно при написанні наукових праць у сфері соціальних наук.
   – Виноски/бібліографія (Chicago Style: Notes and Bibliografy) — посилання на джерела наводяться у виносках наприкінці сторінок (або кінцевих виносках) та/або в бібліографічних списках. Використовується переважно при написанні наукових праць з гуманітарного циклу — історія, література, мистецтво.
   (Сфера застосування – фізичні, природничі та суспільні науки - історія, економіка, література, мистецтво)
   
5. Harvard Referencing Style (Гарвардський стиль) - визначеної форми Гарвардського стилю цитування та опису посилань не існує, оскільки немає організації, яка б його розробляла. Оскільки стандартної форми немає, існує величезна кількість варіацій Гарвардського стилю (більше 60). 
   Три варіанта стилю із множини існуючих:
   – стиль (Monash), що був розроблений і використовується в австралійському державному університеті Монаша в Мельбурні (Австралія);
   – стиль (DeMontfort), що був розроблений і використовується в британському університеті Де Монтфорт в Лестері (Великобританія);
   – стиль (Staffordshire), що був розроблений і використовується в британському університеті Стаффордшир в Стоук-он-Трент (Великобританія).
   (Сфера застосування – гуманітарні науки та суспільні науки)
   
6. Vancouver style - стиль найбільше поширений для оформлення списку літератури та виносок у медичних журналах, а також виданнях, які публікують дослідження на тематику точних наук. Цитати оформлюються позатекстовими посиланнями. Це нумераційний стиль і обов'язковим елементом у посиланні є арабська цифра в квадратних або круглих дужках або в вигляді надрядкового індексу, яка відповідає номеру джерела в списку використаних джерел у порядку цитування в публікації.  (Сфера застосування – медицина, біологія та фізичні науки)
   
7. IEEE (Institute of Electrical and Electronics Engineers) - це абревіатура, що позначає назву міжнародного стилю цитування та організації, яка його розробляє – Інституту інженерів з електротехніки та електроніки. Цитату за стилем IEEE можна оформити як позатекстове посилання у відповідному місці в тексті. При оформленні цитувань використовується нумераційна форма. (Сфера застосування – інженерія, електроніка, телекомунікації, інформатика та інформаційні технології)
   
8. ACS (American Chemical Society) - Цей стиль був розроблений Американським хімічним товариством для використання в області хімії. Цитату за стилем ACS можна оформити як внутрішньотекстове посилання у відповідному місці в тексті. При оформленні цитувань використовується так звана форма Author–Date або цифра в круглих дужках чи надрядковий цифровий індекс. (Сфера застосування - хімія та інші природничі науки)
   
9. AIP (American Institute of Physics) - Перший довідник зі стилю був опублікований Американським інститутом фізики ще у 1951 р. Цитату за стилем АІФ можна оформити як позатекстове посилання у відповідному місці в тексті. При оформленні цитувань використовується арабська цифра в квадратних дужках або надрядковий цифровий індекс. Деякі журнали дозволяють використовувати варіант Автор-Дата (Author-Date).  (Сфера застосування - фізика). 
   
10. OSCOLA (Oxford University Standard for the Citation of Legal Authorities) -  Стиль був розроблений Пітером Бірксом у 2000 р. при консультуванні студентів юридичного факультету Оксфордського університету як стандарт Оксфордського університету для цитування юридичних осіб. Цитату за стилем OSCOLA можна оформити як підрядкове посилання, або виноску, позначаючи його у відповідному місці в тексті надстроковим індексом. При оформленні посилання використовується надрядковий цифровий індекс. (Сфера застосування - правознавство)
    
11. APS (American Physics Society) style - це стиль оформлення цитувань та списків літератури, рекомендований Американським фізичним товариством для наукових публікацій у фізиці та пов'язаних областях. Цей стиль, спеціалізований у сфері фізики, допомагає стандартизувати цитування та форматування джерел для наукових робіт у цій галузі, забезпечуючи єдність та зрозумілість в наукових публікаціях для спільноти фізиків та дослідників. (Сфера застосування - фізика)
12. MHRA (Modern Humanities Research Association) - це стиль оформлення цитувань та списків літератури. Правила стилю MHRA викладено в підручнику «MHRA Style Guide: A Handbook for Authors and Editors». На сьогодні останньою редакцією підручника є 3-тє видання: воно містить найновіші рекомендації щодо оформлення бібліографічних посилань та цитат у тексті.

    Основні особливості MHRA включають форматування цитат у тексті, включення приміток з посиланнями на джерела у тексті або на кінці сторінки, а також вимоги до оформлення бібліографічного списку літератури в кінці роботи. Цей стиль дозволяє дослідникам у гуманітарних науках стандартизувати спосіб цитування та включення джерел у своїх наукових публікаціях, що робить їх більш чіткими та зрозумілими для читачів. (Сфера застосування - гуманітарні науки:  літературознавство, мовознавство, філософія, історія та інші галузі.)

Які відмінності між різними стилями цитування?

Усі стилі цитування спрямовані на одне – забезпечити точне відображення джерел, які використовуєте у своїй роботі. Це важливо для визнання авторитетності та відповідальності за використання ідей та даних інших авторів. Точні посилання й цитати не лише запобігають плагіату, а й сприяють систематизації вашого викладу та підтверджують ваші висновки довірними джерелами.

1. Склад бібліографічного посилання - наприклад, стилі, які вимагають більше деталей у посиланнях, часто можуть включати місто публікації, номер ISBN, кількість сторінок, рік першого видання та інші специфічні дані. Це може стосуватися деяких галузей науки або конкретних наукових журналів з певними вимогами до цитування. З іншого боку, інші стилі можуть бути менш деталізованими і не вимагати включення всіх цих елементів. Вони можуть обмежуватися до базових елементів, таких як автор, назва роботи, рік видання тощо.

2. Порядок елементів у посиланні - різні стилі цитування мають відмінності в розташуванні дати публікації в посиланнях. Наприклад, деякі стилі, такі як стиль APA (American Psychological Association), вимагають зазначення автора та року публікації у першій позиції у тексті, коли ви цитуєте джерело. Наприклад: "(Автор, Рік)". У той же час, інші стилі, такі як стиль Chicago або стиль MLA (Modern Language Association), можуть вимагати вказання року публікації в кінці запису в бібліографічному списку. Наприклад, у списку літератури дата може знаходитися після заголовка книги або статті. Ці відмінності в розташуванні дати в цитатах виникають через специфіку кожного стилю та його вимог до форматування цитувань і бібліографічних списків.

3. Різна пунктуація - деякі стилі вимагають використання крапки, двокрапки, крапки з комою або тире для розділення автора, року видання, назви джерела тощо. Наприклад, деякі стилі можуть вимагати використання крапки для розділення імені автора від року видання ("Автор. Рік."), тоді як інші можуть використовувати двокрапку ("Автор: Рік"), або крапку з комою ("Автор, Рік;"). Ці вимоги до пунктуації є частиною стандартів кожного конкретного стилю цитування і спрямовані на створення єдності та чіткості в цитатах та бібліографічних записах у наукових роботах.

4. Відмінності в написанні - щодо імен авторів, деякі стилі можуть вимагати зазначення імен у звичайному написанні, тоді як інші можуть вимагати написання усіх літер імені та прізвища з великої літери або навіть відмінностей в стилі написання, наприклад, "John Smith" або "SMITH, John". Щодо назв праць, різні стилі можуть мати власні правила. Деякі можуть вимагати написання назв у реченній формі з використанням великої літери лише у першому слові, тоді як інші стилі можуть вимагати велику літеру для кожного основного слова в назві. Наприклад, "Моя книга про цитування" або "Моя Книга Про Цитування".

5. Різні вимоги щодо внутрішньотекстових посилань - в залежності від обраного стилю цитування, використовуються різні системи вказування посилань у тексті та в бібліографічних записах. Наприклад, деякі стилі, такі як стиль APA чи Harvard, використовують систему автор-дата, де посилання в тексті включають ім'я автора та рік публікації. У цих стилях використання виносок не є типовим. Наприклад: "(Автор, Рік)". Інші стилі, такі як стиль Chicago, можуть використовувати послідовну нумерацію, де кожен джерело отримує номер, який вказується у тексті, а потім зазначається у бібліографічному списку. У цих випадках виноски можуть бути використані для вказівки номерів джерел. Наприклад: "[1]". Крім того, форматування вмісту цих записів у бібліографічних списках також може відрізнятися відповідно до вимог конкретного стилю цитування.

6.  Різноманітні інші аспекти - правила цитування різних типів джерел, таких як Інтернет-ресурси, книги, наукові журнали тощо, можуть варіюватися залежно від конкретного стилю цитування. Наприклад, для Інтернет-джерел в різних стилях можуть бути вимоги до включення URL-адреси, дати доступу, назви веб-сторінки та інших деталей. Деякі стилі можуть вимагати розділення повних імен авторів, тоді як інші можуть дозволяти використання лише ініціалів. Окрім цього, форматування сторінки списку використаних джерел може мати свої вимоги щодо вирівнювання, розміщення елементів, використання відступів тощо. Кожен стиль цитування має свої власні правила та вимоги до цих аспектів, і важливо враховувати ці відмінності під час оформлення наукових робіт.

Вивчення різних стилів цитування є ключовим етапом для кожного науковця. Різноманіття форматів та вимог стилів, таких як APA, MLA, Chicago та багато інших, підкреслює необхідність глибокого розуміння правил цитування. Правильне використання цитат та посилань не лише додає авторитетності науковій роботі, а й є вираженням поваги до праці інших дослідників. Тому, навчитися користуватися різними стилями цитування — це важливий крок до створення високоякісних наукових матеріалів і підтримки наукових стандартів

З повагою, АкадемПростір