Монографія — це фундаментальний елемент наукової діяльності, який відіграє важливу роль у кар'єрі кожного дослідника. Вона представляє собою детальне дослідження певної теми або проблеми, що відрізняється глибиною аналізу та науковою новизною. Для багатьох науковців публікація монографії є важливим етапом не лише у підвищенні свого авторитету в науковому середовищі, а й у розвитку власних дослідницьких компетенцій.

У цій статті ми розглянемо, чому монографія має таке велике значення для науковців, які бувають види монографій та як кожен з них може сприяти розвитку наукової кар'єри.

Моногра́фія («наукове дослідження, присвячене одній темі» англ. monograph, нім. і фр. monographie від грец. μόνος «один, єдиний» та γράφω «пишу») — наукова праця, що належить одному чи кільком авторам, у вигляді книги з поглибленим вивченням однієї або кількох (тісно пов'язаних між собою) тем.

Основна мета монографії — представити нові наукові висновки та авторські ідеї, які роблять внесок у розвиток відповідної дисципліни.

На відміну від інших видів наукових публікацій, таких як статті чи підручники чи ін., монографія відрізняється такими рисами:

• Глибина аналізу: монографія містить значно детальніше висвітлення обраної теми, ніж це можливо в рамках статті. Автор досліджує всі аспекти проблеми, аналізує попередні дослідження та пропонує власне бачення розв'язання питання.
• Однотемність: на відміну від підручника, який охоплює широку тематику та використовується для навчання, монографія зосереджена на одній темі або проблемі. Це дозволяє автору провести глибоке дослідження та представити цілісний науковий погляд на неї.
• Авторський внесок: монографія представляє не лише огляд наукової літератури, а й оригінальні дослідження та висновки автора. Вона демонструє його здатність критично оцінювати та пропонувати нові наукові концепції.
• Структура: зазвичай монографія має чітку структуру, яка складається з кількох розділів, включаючи теоретичну частину, огляд літератури, власне дослідження, методологію, аналіз даних та висновки.

Монографія є важливим інструментом не лише для просування кар'єри науковця, але й для розвитку науки загалом, адже вона стає джерелом нових знань та ідей для інших дослідників.

Значення монографії для науковців

Монографія має величезне значення для наукової спільноти та самого науковця. Це не просто одна з форм публікаційної діяльності, а ключовий крок у становленні та розвитку професійної кар'єри дослідника. Ось кілька причин, чому науковці пишуть монографії і яку роль вони відіграють у їхньому професійному житті:

1. Просування наукової кар'єри - монографія є вагомим елементом у портфоліо науковця, особливо для тих, хто прагне отримати вищі академічні звання або посади. Вона демонструє здатність дослідника проводити комплексні та довгострокові дослідження, виявляти і вирішувати наукові проблеми, що є важливим критерієм оцінки професійної діяльності.
2. Внесок у розвиток наукової галузі - монографії дозволяють науковцям робити значний внесок у розвиток певної дисципліни. Вони можуть стати джерелом нових теорій, концепцій та методологій, які впливатимуть на подальші дослідження інших науковців. Внесок науковця через монографію робить його роботи видимими для ширшої аудиторії, сприяє розвитку науки на міжнародному рівні.
   
3. Підвищення наукової репутації - монографія є результатом багаторічної роботи і символізує наукові досягнення автора. Публікація такої роботи може стати важливим кроком у формуванні іміджу дослідника як експерта у своїй галузі. Визнання наукової спільноти через рецензії, обговорення та цитування монографії збільшує авторитет автора на міжнародній арені.
   
4. Розширення можливостей викладання та консультування - монографія не тільки впливає на дослідницьку роботу, а й підвищує рівень викладання. Вона дозволяє науковцю формувати навчальні курси на основі власних досліджень, залучати студентів до наукових проектів, а також консультувати колег і студентів з питань своєї теми.
   

5. Залучення до наукових грантів та проектів - наявність монографій у портфоліо науковця підвищує його шанси на участь у наукових грантах, проектах і програмах фінансування. Це є важливим критерієм при розгляді заявок на міжнародні гранти, що може відкрити нові можливості для фінансування досліджень і міжнародної співпраці.

6. Можливість поширення власних досліджень - монографія дозволяє науковцю представити результати своїх досліджень більш системно і детально, ніж це можливо в наукових статтях. Це відкриває можливості для подальших досліджень і співпраці з колегами з інших країн, інститутів або університетів.

Кому та для чого потрібна монографія, відповідно до вимог МОН України?

1. Науково-педагогічним, педагогічним та науковим працівникам кожні п'ять років, оскільки публікація у колективній монографії зараховується як пункт виконання Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності. Відповідно до п. 36 Постанови Кабінету Міністрів України № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 365.

2. Здобувачам ступеня доктора філософії - монографії (розділи у колективних монографіях) потрібні, оскільки наукові результати дисертації повинні бути висвітлені не менше ніж у трьох наукових публікаціях здобувача, до яких зараховуються одноосібні монографії, що рекомендовані до друку вченими радами закладів та пройшли рецензування, крім одноосібних монографій, виданих у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором. До одноосібних монографій прирівнюються одноосібні розділи у колективних монографіях за тих же умов (п.8 «Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 р. №44).

3. Здобувачам наукового ступеня доктора наук - монографії (розділи у колективних монографіях) потрібні, оскільки належать до наукових публікацій, які відображають основні наукові результати докторської дисертації, з галузі науки, з якої підготовлено дисертацію (п.8 Кваліфікаційних вимог, визначених «Порядком присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1197, а також Вимог до опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук та Вимог до опублікованої монографії, що подається на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України 23 вересня 2019 року № 1220).

4. Державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування. Відповідно до Порядку нарахування кредитів ЄКТС за результатами професійного навчання (від 12 грудня 2019 року № 226-19), державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування при професійному навчанні мають набирати кредити Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, які нараховуються в тому числі і за «підготовку монографій, навчальних підручників, навчальних посібників, навчально-методичних матеріалів, словників, довідників». За підготовку монографій нараховуються 0,2 кредити ЄКТС (п.4 «Порядку нарахування кредитів ЄКТС за результатами професійного навчання», затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби № 226-19 від 12.12.2019).

Види монографій

1. За авторством:

• Індивідуальні монографії: написані одним автором, на основі його особистих досліджень. Відображають глибокий аналіз однієї конкретної теми.
• Колективні монографії: створені кількома авторами, де кожен науковець досліджує свою частину загальної теми. Такі праці зазвичай висвітлюють проблему з різних наукових точок зору.

2. За змістом:

• Тематичні монографії: зосереджуються на глибокому аналізі одного наукового питання або проблеми. Це може бути монографія з однієї галузі або на перетині кількох дисциплін.
• Оглядові монографії: узагальнюють та аналізують існуючі дослідження у певній галузі. Мета – систематизація знань і підведення підсумків наукових досягнень з певної теми.

3. За спрямуванням:

• Теоретичні монографії: зосереджені на розвитку наукової теорії та формулюванні нових концепцій або моделей у певній галузі знань.
• Методологічні монографії: містять опис методів і підходів до досліджень. Використовуються для вдосконалення наукової методології або впровадження нових методів дослідження.
• Емпіричні монографії: базуються на зборі та аналізі емпіричних даних та містять результати експериментів, спостережень, опитувань.

4. За метою:

• Навчальні (підручникові) монографії: створюються з освітньою метою та служать підручниками для студентів і аспірантів. Мають структуру, що полегшує засвоєння матеріалу.
• Практичні монографії: орієнтовані на вирішення прикладних проблем у конкретних галузях, таких як медицина, економіка, право. Містять рекомендації для практичного застосування результатів досліджень.

5. За дисципліною:

• Міждисциплінарні монографії: включають дослідження на перетині кількох наук, наприклад, соціології та економіки або біології та медицини.
• Галузеві монографії: присвячені конкретній дисципліні, такій як економіка, право, освіта, технології тощо.

У наступній статті ми детально розглянемо структуру монографій, зокрема ключові елементи, які повинні бути присутніми в науковій праці. Також зупинимося на основних вимогах до написання монографій, зокрема щодо стилю, оформлення та відповідності міжнародним науковим стандартам. Це допоможе авторам не лише зрозуміти, як правильно організувати свою роботу, але й підвищити шанси на успішну публікацію та визнання в науковій спільноті.

Останні статті в блозі